ДОСЛІДЖЕННЯ ІМІДЖУ ТЕРИТОРІЇ: ВИЗНАЧЕННЯ ЦІЛЬОВОЇ АУДИТОРІЇ ТА ВИМІРЮВАННЯ СПРИЙНЯТТЯ НЕЮ ЗНАЧИМИХ ПАРАМЕТРІВ МІСЦЬ

Анотація

У статті розглянуто поняття іміджу з точки зору маркетингу, зокрема аналізуються різні підходи до його визначення та значення для місць і територій. Увага приділяється поглядам зарубіжних і вітчизняних дослідників на концепцію іміджу територій, що дозволяє краще зрозуміти її багатогранність. Досліджено взаємозв’язок між іміджем країни, галузей виробництва, компаній і торгових марок, що дає змогу оцінити вплив цих факторів на конкурентні переваги територій. У статті представлено алгоритм вимірювання іміджу територій, який включає визначення ключових цільових аудиторій: місцевих жителів, відвідувачів, підприємців, інвесторів та іноземних покупців. Особливу увагу приділено методам виявлення та оцінки значущих параметрів для кожної аудиторії. Окреслено основні параметри, важливі для оцінки територій, серед яких економічний потенціал, екологічна привабливість, соціальна інфраструктура, культурна унікальність і репутація. Виявлення цих характеристик є важливим етапом у створенні ефективних стратегій просування територій. Розглянуто значення оцінки параметрів, що впливають на сприйняття територій цільовими аудиторіями, і наведено підходи до їх аналізу. Окрему увагу приділено аспектам розвитку іміджу територій через використання маркетингових інструментів. Розглянуто способи інтеграції брендингу в загальну стратегію просування територій. Зокрема, підкреслено важливість співпраці між різними зацікавленими сторонами, такими як органи місцевої влади, бізнес, громади та інвестори, для створення унікального та привабливого образу території. Запропоновано методики, які можуть сприяти ефективному впровадженню брендингу територій, орієнтованого на довгострокову конкурентоспроможність. Проаналізовано вплив соціально-економічних, історичних і культурних аспектів на формування іміджу. Враховано, що репутація територій формується під впливом багатьох факторів, серед яких історичний контекст, наявність природних і економічних ресурсів, рівень розвитку інфраструктури, екологічні умови та культурні особливості. Наголошено на складності процесу зміни іміджу у випадках, коли він має негативний характер, і потребі комплексного підходу для його поліпшення. У статті також розглянуто перспективи подальших досліджень у цій галузі, зокрема розробку нових інструментів для оцінки та вимірювання іміджу територій. Особливу увагу приділено вивченню впливу сучасних технологій і цифрових комунікацій на процес формування іміджу, а також адаптації успішних міжнародних практик до локальних умов. Це дозволяє отримати більш глибоке розуміння механізмів створення конкурентних переваг територій через їхній імідж.